Обережно, міни!!

Будь-які надзвичайні ситуації, особливо військового характеру, призводять до того, що ризик небезпек значно зростає. Довкола з’являється багато предметів, які становлять загрозу нашому життю і здоров’ю. Ці речі залишаються у величезній кількості на звільнених територіях. Більшість із них — вибухонебезпечні предмети. Як вони опиняються поряд із нами?

1) Їх залишає ворог на нашій землі під час відступу;

2) їх підступно підкладають ДРГ, які діють по всій території України.

1

Що таке ДРГ?

Не варто забувати, що на території нашої країни працюють ворожі диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ). Це спеціальні підрозділи для розвідки та диверсій (навмисних дій, що підривають безпеку держави в цілому та сіють паніку серед українців) у тилу, тобто у населених пунктах, де нема активних бойових дій. Це означає, що ДРГ можуть діяти у ваших рідних містах, ми їх можемо бачити поряд із собою. Особливо ДРГ активні у великих містах.

У чому небезпека ДРГ? Вони не носять воєнної форми і зовні не відрізняються від мирних українців. Тому ми маємо бути як ніколи пильними.

2

Увага: небезпека!

Розгляньте уважно фотографії та розкажіть, про що нас попереджають. Що на цих плакатах сповіщає про небезпеку?

• Що ми маємо робити, коли бачимо такі попереджувальні знаки?
• Подивіться на світлини. Що, на вашу думку, знаходиться на території, де є такі знаки?

• Отже, сьогодні ми говоритимемо про правила поводження з вибухонебезпечними предметами. Насамперед це міни.

3

Слухаємо фахівців

На територіях, де побував окупант або його диверсійно-розвідувальні групи, є потенційно небезпечні зони. Наші військові позначають їх спеціальними знаками. Ви вже їх бачили вище. Якими ж можуть бути небезпечні предмети? Послухаймо фахівця.

• Чим небезпечні міни?
• Чому міни, які полежали у ґрунті певний час, становлять більшу небезпеку?
• Яким способом міни потрапляють на нашу територію і як вони спрацьовують?
• Чому міни небезпечні не тільки для танків і піхоти, а й для мирних людей?
• Чим відрізняються протипіхотні міни від протитанкових? Які міни становлять більшу небезпеку для людей? Чому?
• Які з мін є найнебезпечнішими, на вашу думку?
• Що, окрім мін, є також небезпечним?
• Чи можуть міни ховатися у звичайних буденних речах? Де саме? Хто їх ховає?
• Що ви запам’ятали про правила поведінки в разі мінної небезпеки?

4

Детальніше про вибухонебезпечні предмети

Перегляньте відео та пригадайте, що ви знаєте про вибухонебезпечні предмети.

• На що ми маємо звертати увагу? Чому це треба робити обов’язково?
• Що нового ви дізналися?

5

Уважним бути важливо!

Капосні міни можуть бути геть непомітними! Зазвичай їх роблять зеленого, сірого чи коричневого кольору. Адже саме так вони можуть добре замаскуватися у траві, землі чи кущах. Вони можуть бути різного розміру: від зовсім невеличкого, з долоню, до більшого — з ноутбук чи велику миску. І, як ви вже знаєте, найчастіше міни мають саме круглу форму. Але також вони можуть бути прямокутними, видовженими та навіть нагадувати метелика або яскраву дитячу іграшку.

Є міни, які кріпляться на так званій розтяжці: це коли від гранати чи міни тягнуться ледь помітні тросики і, щойно людина їх зачіпає, боєприпас вибухає.

А ще міни часто частково закопують у землю: вони вибухають від найменшого дотику чи навіть коливання. Інколи достатньо навіть незначної ваги, аби спрацював вибуховий механізм.

Уламки вибухонебезпечних предметів, які не вибухнули, також несуть загрозу. Тому запам’ятайте, який вигляд мають такі предмети, і ніколи до них не наближайтеся.

Нехтування правилами поведінки може призвести до невиправних наслідків — втрати життя чи серйозних травм. Тому так важливо пам’ятати про суперздібності: бути уважними, не підходити до незнайомих чи підозрілих предметів, не чіпати їх, покликати дорослих і зателефонувати 101 чи 112.

6

Ще раз про правила!

Перегляньте мультфільм.

• Що хлопчик і котик Шкода знайшли в лісі?
• Що робив хлопчик, щоб врятувати себе і котика Шкоду?

Давайте повторимо:

• Правило 1 — був уважним;
• правило 2 — не підходив близько;
• правило 3 — не чіпав. А ще — важливо! — відійшов тією ж стежкою, що і прийшов;
• правило 4 — оскільки поруч не було дорослих, самостійно зателефонував 101.

Запам’ятайте!

У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до виявленого предмета;
• пересувати його або брати в руки;
• намагатись його знешкодити, кидати його, ударяти по ньому;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього чимось;
• приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші місця.

У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою НЕОБХІДНО:

• позначити небезпечне місце, не наближаючись до нього;
• відійти на безпечну відстань і повідомити чергові служби: ДСНС (телефон 101), поліцію (телефон 102);
• не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
• припинити усі рухи у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
• не користуватися поряд з небезпечними предметами мобільним телефонам (дзвінок може спровокувати вибух!);
• дочекатися прибуття фахівців, вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

Від правильних дій залежить життя та здоров’я ваше і оточуючих!

7

Зупинка-перевірка — тест

Завантажте і пройдіть тест, який створили фахівці з мінної безпеки на замовлення UNICEF.

• Об’єднайтеся в онлайн-групу. Обговоріть, як хто відповів на запитання. Порадьтеся, яка ж правильна відповідь має бути.
• Як ще можна перевірити правильність відповідей на завдання тесту?

Використані матеріали:
https://www.unicef.org/