Війна на інформаційному фронті

Зараз війна йде на кілька фронтів. Один з них — інформаційний. Тож обережно в онлайн-просторі: Росія веде проти нас інформаційну війну!

На ній нема пострілів та вибухів, але насправді інформація — це теж зброя, причому іноді набагато потужніша за ту, з якої стріляють. Сьогодні говоримо про те, як убезпечити себе в інформаційному просторі.

З’ясуємо, що ж таке інформаційний простір.

Інформаційний простір — це сукупність інформації (відео, аудіо-, текстових повідомлень тощо), яка нам доступна; сукупність результатів комунікаційної діяльності людей.

Зокрема, коли ми говоримо про інформаційний простір певної країни, то маємо на увазі інформацію, яку отримують її мешканці. Але насправді інформаційний простір не має кордонів та майже не має обмежень. Інформаційна війна невидима, але ведеться з кожним мешканцем країни від малого до великого, де б він не був.

• Пригадайте, хто створює інформацію.
• Звідки ми дізнаємось про певні відомості?
• Як інформація передається?
• Що означає засвоїти інформацію?

Не забувайте, що інформація створюється кожним з нас. Вона “переміщується” в просторі і часі за допомогою книг, газет, журналів, сайтів, соцмереж, телебачення та звичайнісіньких розмов. Насправді способів передачі інформації безліч, і їх кількість весь час зростає. Інформація відіграє ключову роль у формуванні світогляду людини, а ще дуже сильно впливає на її самопочуття, емоції тощо.

Існує багато способів передачі інформації — а з кожним роком їх стає ще більше. Передача інформації пришвидшується і полегшується. І нечесним, недобросовісним людям стає легше поширювати фейки та маніпуляції. Таким чином вони можуть впливати на думки і дії одразу багатьох людей. Крайній випадок — інформаційна війна.

Інформаційна війна — вплив на громадян іншої країни у мирний або військовий час через розповсюдження певної інформації; захист населення власної країни від такого впливу.

Це агресивне втручання в інформаційний простір країни з метою посіяти паніку, посварити людей, змусити їх неадекватно діяти тощо. У такий час в інформаційному просторі з’являється купа хибних чи викривлених повідомлень, що діє на емоції та почуття людей, спонукає реагувати спонтанно, не думаючи та не аналізуючи інформацію.

• Хто веде інформаційну війну проти України?
• Які прояви цієї війни ви спостерігали?
• Якщо на інформаційній війні нікого не вбивають, чому ж вона небезпечна?

Наприклад, зараз йдуть тяжкі бої за Бахмут та міста поблизу. Щодня росіяни розповсюджують інформацію про те, що ЗСУ розбиті, що ці міста перейшли під контроль військ РФ, наступ РФ буде дедалі посилюватися тощо.

А тепер уявіть, які відчуття такі повідомлення викликають у людей, що живуть поблизу. Що відчувають родичі та знайомі військових, які зараз перебувають на передовій? Що відчуває кожен українець?

Зараз у соціальних мережах багато надміру емоційних повідомлень, і це вкупі з ударами по містах на Новий рік, зокрема жорстоким ударом по Києву, сіє паніку та невизначеність. Але віримо ЗСУ! Перевіряємо інформацію! Не даємо себе залякати!

Тож кожен має тримати інформаційну оборону, тобто дбати про інформаційну безпеку себе, своїх рідних, знайомих та всіх людей, що поряд.

Інформаційна безпека — стан захищеності інформації особи, суспільства і держави від небезпечних впливів, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, її використання в інтересах громадян. До небезпечних інформаційних впливів може належати як вкидання неправдивих чи маніпулятивних повідомлень, так і вилучення певних відомостей з інформаційного простору.

Кожна держава, а особливо Україна у стані війни, має дбати про свою інформаційну безпеку. Цим в Україні займається велика кількість класних фахівців (інакше б наш інформаційний простір перетворився на суцільну російську пропаганду). Але їхні можливості не безмежні, тому кожний має обережно ставитися до інформації.

• Перегляньте відео та дізнайтеся, які небезпеки є в інформаційному просторі сьогодні та як вберегтись від інформаційних атак.

• Чи важливим є для вас інтернет-спілкування? Чим саме?
• Що дає вам змогу почуватися в безпеці, перебуваючи в мережі?
• Як можна зрозуміти, що, скоріше за все, спілкуєшся з шахраєм чи ворогом?
• Що можна зробити, якщо хтось невідомий просить зробити фото інфраструктурних об’єктів та надіслати їх?

Запам’ятайте!

1. Нікому не можна передавати приватну інформацію — особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває, відомості про родичів на фронті, а також про те, яка ситуація в місті, де розміщується військова техніка чи військові об’єкти тощо.
2. Не можна фіксувати розміщення та пересування військової техніки та військових, оскільки окупанти можуть переглядати профілі українців для визначення місцеперебування військових та подальшого нападу. Також злочинці можуть намагатися вести листування для шантажу чи виманювання інформації про розміщення техніки в місті.
3. Не можна знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для подальшого коригування вогню по населеному пункту.
4. Не можна переходити за невідомими посиланнями, надісланими в будь-якій соціальній мережі чи месенджері. Адже за ними можуть ховатися хакерські атаки.
5. Необхідно перевіряти актуальні новини, особливо ті, що стосуються бойових дій та воєнного стану. Усі новини, заяви високопосадовців, інформація про певні правила поведінки чи обмеження в населених пунктах обов’язково публікуються на офіційних каналах комунікації, на офіційних сайтах державних установ, в офіційних Telegram-каналах.
6. Якщо вас “автоматично” додали до невідомої групи, важливо відписатися та / або заблокувати (забанити) її. Також про це потрібно розповісти дорослим, а ще поскаржитися на таку групу адміністрації мережі.
7. Якщо вам хтось пише з проханням допомогти або виконати спеціальне завдання, потрібно повідомити про це дорослих і в жодному разі не виконувати таких вказівок. Пам’ятайте старе правило: дорослий ніколи не попросить допомоги в незнайомої дитини; а якщо ж це не незнайомець чи не дорослий — ви все одно ніколи не знаєте, хто насправді по той бік екрану. У таких випадках варто зробити скріншот групи, повідомлень та через онлайн-форму звернутися до кіберполіції — ticket.cyberpolice.gov.ua.

Об’єднайтеся у дві онлайн-групи: перша група — “злочинці”, які хочуть змусити дітей зробити фото інфраструктурних об’єктів під час війни; друга група — діти — звичайні користувачі.

Перша група має придумати та записати способи, якими вони можуть увійти в довіру до дітей-користувачів та змусити їх зробити такі фото. Друга група має спільно обдумати та записати варіанти, як себе захистити від таких ситуацій та як реагувати, якщо хтось їм напише з таким проханням чи вимогою.

Кожна група представляє свої ідеї. Усі разом обговорюють способи протидії.

Інформаційна війна особлива тим, що ведеться з усіма людьми (дорослими і дітьми), і кожний у ній може стати воїном. Що треба робити для цього?

Запам’ятайте!

• Не можна розповсюджувати і лайкати неперевірену інформацію (не ставити жодного смайлика, навіть сердитого, бо будь-які реакції просувають повідомлення вгору і підвищують його охоплення, тобто кількість людей, які це бачать).
• Варто ігнорувати усі сенсаційні, панічні чи просто сумнівні дописи, особливо якщо йдеться про чутливу для всіх тему. Часто вони розповсюджуються з припискою “Максимальний репост!!!”, “Передайте всім знайомим та рідним” тощо:
  • анонімні повідомленням про майбутній напад: характерна риса фейку — вказівка точних місця та часу, адже насправді цього ніяк не можна передбачити;
  • повідомлення про біду, яка може статися чи сталася з рідними — у цьому випадку намагайтеся зв’язатися з ними напряму або, якщо такої можливості немає, отримати офіційну інформацію;
  • повідомлення про збори коштів, гуманітарну допомогу, евакуацію: довіряйте лише офіційним джерелам та перевіреним волонтерам, інакше ризикуєте не лише натрапити на шахраїв, а й наразити на небезпеку власне життя і здоров’я.
• Інструменти боротьби у соціальних мережах — це скарга і бан. Отже, якщо ми бачимо, що канал, сторінка чи акаунт поширюють підозрілу інформацію, ми показуємо її батькам, разом скаржимось та банимо.
• Для найбільш просунутих користувачів є український телеграм-канал, створений спеціально для молоді та загалом для всіх, хто хоче зробити щось корисне у вільну хвилину. Він видає списки користувачів різних соцмереж, які потрібно банити.

Використані матеріали:
Інформаційна безпека під час війни
Інформаційна безпека
Онлайн-злочини за участю дітей під час війни